|
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Щодо проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (у редакції на червень 2008 року)Липень 2008 року
Щодо проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року
(у редакції на червень 2008 року)
Нова редакція Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (надалі Стратегія) зберігає низку недоліків та помилок як методичного системного, так і технічного характеру. Пропозиції щодо усунення недоліків та помилок надані у прив'язці до розділів тексту Стратегії. Особливого значення набуває саме якість теоретико-методичних засад розробки Стратегії. Якщо засади відпрацьовані адекватно (а таке завдання є дуже складним і тому фактично не має повністю успішних прецедентів зазначеного в інших регіонах України), тоді стратегічний документ розвитку буде дійсно якісним, а головне корисним для практики. Посилання лише на пропоновані Урядом Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку сприймається як відхилення від пошуку дійсних шляхів розвитку області. Слід відмітити, що майже в половині областей України розробка регіональних стратегій розвитку здійснювалась (та, в ряді випадків, ще й продовжується) на розширеній теоретико-методичній основі. Це відбувається там, де існує неформальний підхід до стратегічного планування і відповідальність перед громадою області. До «Вступу» Вступ Стратегії за власними функціями несе на собі навантаження своєрідного «Маніфесту» Стратегії, тобто повинен бути лапідарним, а головне безпомилковим, вираженням головного змісту. Тому й рівень вимог до нього є високим. Вступ повинен бути відпрацьованим якісно. У наявній редакції Стратегії цього не досягнуто. Щодо першого та другого абзаців «Вступу». Пропонується переробити (або ж виключити з тексту Стратегії) перші два абзаци тексту «Вступу», через підміну в них чинників розвитку області та надмірну їх декларативність. Дійсно, прагнення до включення «в суспільно-економічні процеси сучасного світу» є не вихідним чинником, який вимагає розвитку України й області (що є в тексті), а лише умовою та способом реалізації загальних цілей розвитку країни й області. Зазначене є типовою плутаниною між цілями та інструментами їх досягнення. Навіть з огляду на розповсюдженість такої методичної помилки в українському інформаційному середовищі (а вона вже давно стала кліше), помилка не перестає бути помилкою. Було б не кращим почати текст Стратегії з методичної помилки. Щодо п'ятого абзацу «Вступу». Пропонується концептуальну основу розробки Стратегії побудувати на ідеях «соціально-культурного розвитку» області. Саме соціально-культурний розвиток є лінгвістичним вираженням загального принципу сталого розвитку. Саме поєднання «соціального» та «культурного» створює передумови забезпечення сталості розвитку. Саме соціально-культурний розвиток є найбільш адекватним узагальненням і в той же час конструктивною фразовою категорією для використання у документах стратегічного планування країни й регіону. Взагалі, таким чином, пропонуються більш сучасні й адекватні теоретико-методичні засади й виправлення ухилу до так званого «економікоцентризму», який фактично наявний в Стратегії. Стисла аргументація. Слід зауважити про те, що теоретичні засади соціально-культурного розвитку знаходяться в площині наукової традиції «соціокультурного підходу» П. Сорокіна та Т. Парсонса. У вітчизняній науці поняття «соціокультурна діяльність» з'явилось в 1974 році, тобто вже не є таким новим і нерозвиненим, щоб його було складно застосовувати на практиці При цьому (як це й необхідно в стратегічних питаннях розвитку суспільства) застосовується поняття «культура» в широкому розумінні. Тобто, не тільки стосовно духовного життя людини, а як характеристика рівня і матеріального, і духовного розвитку країни (області). Таким чином, при зазначених умовах, економіка є складовою культури. Саме концепція соціально-культурного розвитку повинна замінити концепцію соціально-економічного розвитку, якщо виголошена ідея сталого розвитку. При переробленні тексту п'ятого абзацу слід віддати перевагу законодавчо визначеному поняттю (словосполученню) «інноваційна діяльність» перед «інноваційно-інвестиційною діяльністю» (до речі, далі по тексту Стратегії - також). Необхідно також віддати перевагу поняттю «область» перед поняттям «територія» через те, що останнє прийняте, насамперед, в економічній географії, а стилістика «Вступу» доречна з використанням більш узагальнених понять (визначень). Не слід в середині абзацу формулювати якусь часткову «мету», як це зараз є стосовно одного із положень, яким є територіальна організація виробництва. З цього виникає низка додаткових запитань без відповідей: чому вказана часткова мета за відсутності загальної мети, чому вказана лише одна часткова мета та інше. Щодо шостого абзацу «Вступу». Пропонується переглянути перелік складових, які визначені для соціально-екоиомічного та природно-ресурсного потенціалу області. Зазначений перелік є еклектичним й поєднує в собі: два «потенціали»; два види «діяльності»; п'ять видів «ресурсів». Що це за конструкція? «Олень та тремтлива лань»? Частина зауважень щодо «Вступу» також представлена у формі коментарю до фрагментів тексту Стратегії. Текст Стратегії (стор. 5): «Обґрунтування положень Стратегії здійснено на основі результатів аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод». Коментар. Незрозуміло, що насправді приховується за "аналітичними дослідженнями і прогнозними розрахунками"! У тексті Стратегії можна побачити лише гістограми та таблиці як результат наочного відображення відомих арифметичних дій? При цьому відсутні жодні натяки на перспективу використання бодай якихось сучасних математичних методів прогнозування. Слід відмітити, що застосування сучасних методів математичного моделювання та прогнозування при розробці та супроводі програмно-цільових документів в умовах певної непередбачуваності економічної політики, характерної для останніх років, наявності організаційних і ресурсних проблем, сьогодні є безальтернативним. Адже регіональна економіка є складною системою, що вміщує значну кількість взаємозалежних підсистем, для розкриття закономірностей яких непридатні спрощені методи й підходи. У цьому випадку застосування спрощених арифметичних обчислень принципово недостатньо для адекватного виявлення тенденцій економічних і соціальних процесів. Рішення завдань такого рівня повинне вироблятися на науковій основі із залученням високопрофесійних кадрів, супроводжуватися постійним удосконаленням методології, ґрунтуватися на використанні світового досвіду в сфері прогнозування соціально-економічних процесів. Зазначене, до речі, не суперечить чинним нормативно-правовим документам у сфері стратегічного прогнозування та планування, якщо їх сприймати зацікавлено, а не формально. Текст Стратегії (стор. 5): «Вихідні засади Стратегії базуються на комплексній оцінці ресурсної спроможності області на фоні Інституціональних перетворень в економічній та соціальній сферах». Коментар. В розділах Стратегії відсутня комплексна оцінка ресурсної спроможності області и розумінні її редукції до факторів виробництва, що і повинно бути головним. Текстова частина Стратегії також не містить інформації щодо конкретних інституціональних перетворень в економічній та соціальній сферах регіону. До розділу І «Херсонська область у стратегічному вимірі, тенденції розвитку».
1.1. У всьому тексті розділу (стор. 7-17) слід виправити помилки з вільного використання поняття «потенціал». Вже вказувалось про складові соціально-екомомічного та природно-ресурсного потенціалу області (див. стор. 5-6 Стратегії). А вже на сторінці 11 тексту Стратегії той же соціально-економічний та природио-ресурсний потенціал області містить в собі: чотири «потенціали» (тільки що було лише два); один вид «діяльності» (було два види); а також вказано, що до соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу області входить (17) - «значний природно-ресурсний потенціал» (тобто, до потенціалу - входить потенціал). Взагалі в тексті використані наступні поняття щодо потенціалів: економічний потенціал, соціально-економічний потенціал, виробничий потенціал; сільськогосподарський потенціал, агрокліматичний потенціал; природно-ресурсний потенціал, земельно-ресурсний потенціал; працересурсннй потенціал, трудовий потенціал, ресурсний потенціал, демографічний потенціал тощо (всього понад 11 понять). Проте, в Методичних рекомендаціях з розробки регіональних стратегій розвитку (на що часто вказують розробники Стратегії) чітко визначений перелік лише з 7-ми понять, а саме: природно-ресурсний потенціал, економічний потенціал, науково-технічний потенціал, трудовий потенціал, рекреаційний потенціал, просторово-економічний потенціал, людський потенціал. «Вільність» у використанні понять стосується й низки інших понятійних категорій, що значно погіршує якість документу й повинно бути усунено. 1.2. Слід все ж таки переглянути вихідну інформаційну базу, на якій побудований підрозділ Стратегії «Загальна характеристика». В липні 2008 року вже не можна погодитись з позицією, наведеною в «Таблиці врахування зауважень, пропозицій та доповнень до проекту Стратегії…» (стор. 37 Таблиці) про те, що робота над Стратегією була розпочата в 2006 році, а тому за базовий період обрано 2005 рік. Реально Стратегія може бути початою для виконання лише з 2009 року, невже ж загальні висновки за 2005 рік не є застарілими. В чому сенс прийняття плануючого документу, який відпрацьований на застарілій статистичній базі? Позиція, що є в Таблиці, сприймається як відмова розробників від удосконалення Стратегії. 1.3. Не можна погодитись з тим (як це зазначено в Таблиці врахування зауважень), що в Стратегії враховано підхід, відповідно до якого центром розгляду були б саме фактори виробництва, а не тільки ресурси. Чисельні ресурсні (потенціальні) оцінки, на жаль, не доведені до оцінок рівнів, умов, особливостей їх залучення (використання) у виробництві та нарощування в області саме факторів виробництва (а не просто збереження ресурсів). Саме нарощування факторів виробництва є центральним завданням економіки (якщо розмова йде на рівні регіональної макроекономіки). Вказане не є легким завданням, але без нього значною мірою Стратегія втрачає весь свій сенс. Останнє ніяк не є перебільшенням. До речі, якби побудова аналітичної частини була б доведена до рівня аналізу на мові факторів виробництва, тоді б конструктивно були б побудовані стратегічні й операційні цілі розвитку області (принаймні в економічній частині). Дійсно, цілі були б сформовані під завдання нарощування потрібних для розвитку факторів виробництва. Але для цього слід зробити ініціативні кроки за межі вимог Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку, що до речі, не забороняється тими ж самими Методичними рекомендаціями. 1.4. В економічній частині Стратегії пропонується все ж таки виконати макроекономічне моделювання, як для завдань аналізу наявного стану, як для прогнозування можливостей щодо економічного (й пов'язаних соціально-економічних показників) розвитку області, а також використати зазначений інструмент щодо визначення важелів керівництва розвитком області, які повинні бути закладеними до Стратегії. Без важелів реагування Стратегія не може бути виконаною. Зазначене можна вважати другим за значенням чинником (після загальних методичних засад), який в змозі забезпечити розробку конструктивної Стратегії соціально-культурного розвитку області. Лише за таких умов представницька влада може взяти на себе відповідальність перед громадою області за Стратегію, розуміючи реальність її виконання, розуміючи що Стратегія надає виконавчій владі області можливості дійсно відповідально керувати (регулювати) процесом виконання визначених завдань. У зв'язку з цим слід відзначити, що саме таким чином може бути подолано базовий чинник, який породжує «ключові проблеми» (див. відповідний підрозділ розділу І, стор. 16-17). В тексті Стратегії вказується, що «ключові проблеми Херсонської області є наслідком неефективного упродовж тривалого часу управління процесами соціально-економічного розвитку як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях...». Але ж пропозицій щодо ефективного управління в Стратегії не проглядається. Вони й не можуть з'явитись без макроекономічного моделювання регіональної економіки, без визначення на науковому рівні важелів регулювання, діапазонів, у яких повинні знаходитись ті або інші макропоказники та інші індикатори тощо. Частина зауважень також представлена у формі коментарю до фрагментів тексту Стратегії. Текст Стратегії (стор. 7): «Економічний потенціал області за показником валової доданої вартості (ВДВ) становить 1,5 % (2004 р.) від загальнодержавного і практично є незмінним (1,6-1,5 %) упродовж останніх п'яти років, що є свідченням повільного економічного відтворення». Коментар. Наведені темпи росту ВДВ швидше за все свідчать не про повільне економічне відтворення, а про наявність ознак стагнації економіки чи депресії в економіці, що характеризується застоєм у виробництві, зниженням реальних доходів населення, виражається в незначних темпах зростання (відсутності явних симптомів зростання), незмінній структурі економіки, її несприйнятливості до нововведень, науково-технічного прогресу, відсутністю прогресу щодо стану і розподілу продуктивних сил та характеру виробничих стосунків тощо. Текст Стратегії (стор. 8): «Незважаючи на певне зростання економіки в останні роки, спостерігається значне відставання багатьох показників від середніх по Україні. Зокрема, менше середньоукраїнського (в розрахунку на 1 особу населення) є: обсяг реалізованої промислової продукції — у 3,1 рази, обсяг реалізованих послуг — в 1,7 рази, загальна сума податків, зборів і обов'язкових платежів — у 2,7 рази, доходи місцевих бюджетів — в 1,6 рази, інвестиції в основний капітал — у 2,1 рази, видатки місцевих бюджетів — у 1,2 рази. Натомість трансферти місцевих бюджетів (дотації, субвенції тощо) в 1,2 рази більші ніж: середні по Україні. Необхідно зауважити, що обсяг продукції сільського господарства в області в розрахунку на 1 особу перевищує аналогічний середньоукраїнський показник. За показником соціального розвитку область відноситься до регіонів з нижчим за середній по Україні ступенем розвитку. Так, у 2005 р. середньомісячна номінальна заробітна плата працівників (625,27 грн.) дорівнювала 77,6 % від середнього рівня по економіці (806,19 грн.). Частка населення із середньодушовими грошовими витратами нижчими прожиткового мінімуму у 2004 р. становила 74,1 %. Упродовж багатьох років не вирішується житлова проблема — щороку одержують житло лише 1 % тих, хто перебуває у черзі, яка складає понад 29 тисяч сімей (2006 р.)». Коментар. Вищенаведені дані, на наш погляд, і є підтвердженням наявності ознак стагнації (депресії) економіки регіону. Тобто жодної мови про повільне економічне відтворення не може йти. Текст Стратегії (стор. 9): «Загальнодержавне значення мають такі провідні підприємства як Каховська ГЄС, ВАТ "Херсонський суднобудівний завод", ДП "Судмаш", державний завод "Палада", ВАТ "Херсонські комбайни", ВАТ "Електромаш". Кількість підприємств по галузях становить: харчова промисловість — 83, машинобудування — 39, хімічна та нафтохімічна — 14, легка — 10, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів — 10, целюлозно-паперова та поліграфічна — 9, металургія та оброблення металу — 8». Коментар. Дані, наведені в цьому абзаці, є застарілими та виглядають як своєрідне кліше. Встає закономірне питання - чому в цьому переліку відсутні, наприклад, такі підприємства як ЗАТ «Чумак», Беріславський машинобудівний завод, завод «Крупних електричних машин» в Новій Каховці та інші? При цьому такі підприємства як ДП «Судмаш» і ВАТ «Херсонські комбайні» за своїми виробничими показниками, на наш погляд, вже не гідні бути представлені в наведеному вище переліку. Текст Стратегії (підрозділ «Загальна характеристика», стор. 7-11): «Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем... Активізація наявних позитивних тенденцій та ефективне використання резервів розвитку забезпечить створення умов для підвищення матеріального добробуту, поліпшення якості життя населення та всебічного розвитку особистості на основі сталого економічного зростання». Коментар. В цілому аналіз промислового потенціалу виконаний поверхнево, без врахування сучасного стану підприємств і організацій. Немає акцентування на тенденції та проблеми розвитку і як вже вказувалось - на фактори виробництва. Крім того, присутній елемент неповноти опису, наприклад, відсутні питання стану зрошувальної системи і електричних мереж тощо. Також у якості недоліку слід черговий раз відзначити використання застарілих статистичних даних - в основному за 2005 рік. Текст Стратегії (підрозділ «Переваги, можливості», стор. 11, 12): «Область має низку переваг і можливостей, повноцінне використання яких здатне забезпечити стійкий економічних розвиток та істотне підвищення рівня і якості життя населення. Насамперед це: - наявний економічний і науково-технічний потенціал наукоємних галузей машинобудування, передусім судноремонту та суднобудування, сільськогосподарського машинобудування; ...До потенціальних переваг відноситься і значний потенціал припортового вантажеперероблення». Коментар. Наведена вище інформація не зовсім відповідає дійсності. Це, перш за все пов'язано з відсутністю сучасної технологічної бази на підприємствах за такими видами діяльності, як судноремонт та суднобудування, сільськогосподарське машинобудування. Серйозно обмежені також припортові можливості щодо вантажеперероблення. Текст Стратегії (підрозділ «Ризики та загрози», стор. 12, 13): «Ризиками для розвитку Херсонської області насамперед є: подальше підвищення ціни імпортного газу, збереження нестабільності на нафтовому ринку; погіршення кон'юнктури на ринках збуту товарів (як внутрішніх, так і зовнішніх); політична нестабільність в Україні. їх вплив може спричинити виникнення таких негативних тенденцій: • зростання збитковості підприємств житлово-комунальної сфери через збільшення собівартості надання послуг унаслідок подорожчання енергоносіїв, а також заборгованості населення за спожиті комунальні послуги у разі різкого підняття тарифів на них і споживчих цін на основні продукти харчування. • запровадження торгівельних санкцій іноземними державами проти України. Яскравим прикладом цього виступають втрати агропромислових підприємств та нафтопереробки області внаслідок запровадження торгівельних санкцій зі сторони Російської Федерації». Коментар. Що стосується ЖКХ - в даному абзаці недостатньо повно перераховані причини зростання збитковості підприємств житлово-комунальної сфери (однією з причин збитковості ЖКХ є і те, що багато років не здійснювалася його модернізація, що, як наслідок, і призвело до збільшення собівартості послуг). Що стосується наведеного прикладу щодо запровадження торгівельних санкцій іноземними державами проти Україні, то слід відзначити, що проблеми на НПЗ виникли не через торгівельні санкції, а через незадовільний технічний стан заводу, який не дозволяв здійснювати високотехнологічну переробку нафтової сировини. Текст Стратегії (підрозділ «Загальний SWOT - аналіз Херсонської області», стор. 13-16): «Просторово-економічний потенціал (стор. 13) Потенційні внутрішні недоліки - Наявність у сусідніх областях аеропортів». Коментар. Наявність у сусідніх областях аеропортів не є потенційним внутрішнім недоліком (потенційний обсяг перевезень перебільшує можливості сусідніх аеропортів). До недоліків, насамперед, слід віднести саме непрацюючі аеропорти в нашому регіоні. «Природно-ресурсний потенціал (стор. 13) Потенційні внутрішні переваги (конкурентні переваги) - Наявність корисних копалин — піску, глини, торфу, води». Коментар. Наприкінці речення треба додати «та інших корисних копалин», а краще перерахувати основні з них. «Економічний потенціал (стор. 14) Потенційні внутрішні переваги (конкурентні переваги) - Підготовлені та належним чином оформлені інвестиційні площадки». Коментар. Незрозуміло, що це за площадки? Необхідно надати їх узагальнені характеристики. «Економічний потенціал (стор. 14) Потенційні внутрішні переваги (конкурентні переваги) - Ефективний та дієвий фонд підтримки підприємництва». Коментар. В чому його ефективність та дієвість? «Економічний потенціал (стор. 14) Потенційні внутрішні переваги (конкурентні переваги) - Розвинута мережа сезонної торгівлі та сфери послуг». Коментар. Мабуть, все ж таки, мережа сезонної торгівлі не є розвиненою та сучасною? «Економічний потенціал (стор. 14) Потенційні внутрішні недоліки - Розташування в безпосередньому оточенні населених пунктів альтернативного інвестування». Коментар. Які в самому ділі обсяги альтернативного інвестування, складаються вони в помітний чинник або ж ні? «Сільськогосподарський потенціал (стор. 15) Потенційні внутрішні переваги (конкурентні переваги) - Наявність оптових ринків сільськогосподарської продукції». Коментар. Наявні в області оптові ринки (в першу чергу через їх незадовільний стан) не зовсім підпадають під рубрику «конкурентні переваги», оскільки, це не сучасні оптові ринки, а скоріше стихійні базари. Текст Стратегії (підрозділ «Ключові проблеми», стор. 16): «Ключові проблеми Херсонської області є наслідком неефективного упродовж: тривалого часу управління процесами соціально-економічного розвитку як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях»... Коментар. Можна повністю погодитися з цим висновком. Цим реченням обласна державна адміністрація розписалася у своїй повній некомпетенції та бездіяльності впродовж останніх трьох років. Проблема полягає не в цій констатації, а в тому, що Стратегія, нажаль, не пропонує задумів про те, як зробити управління ефективним. Текст Стратегії (підрозділ «Стратегічна ціль IV», стор. 19): «...ідентифікації природних ресурсів як об'єктів власності та розробки комплексного кадастру природних ресурсів». Коментар. Пропонується наступна редакція (підкреслити роль земельних природних ресурсів) - «…кадастру земельних та інших природних ресурсів». До розділу II "Стратегічні цілі розвитку Херсонської області".
Дуже неприємними є дріб'язкові за формою обставини щодо тексту Таблиці врахування зауважень, пропозицій та доповнень в частині рішень та мотивацій (колонка 3 таблиці) на стор. 38-40. Виходячи з тексту таблиці незрозуміло хто ж пропонує виправити помилки щодо формулювань «бачення майбутнього» та «місія регіону», виходить що самі розробники. А це, м'яко кажучи, є не вся правда. У цьому розділі Стратегії її розробники ще раз демонструють застарілість підходів щодо цілевстановлення розвитку області. Дійсно, розробники вказують: «Як правило вибір стратегічних цілей розпочинається формулюванням цілі, що стосується економічного розвитку». Виникає кілька запитань: яке це правило? з яких часів дійшло до нас таке правило? стратегічні цілі все ж таки «вибираються» або ж науково обґрунтовуються? кінець кінцем, якщо «вибір... цілей починається формулюванням цілі», то про що йдеться, адже вибір - це одне, а формулювання - це інший за змістом процес (до речі, формулюванням завершується віднайдене рішення)? Зазначене речення не витримує навіть спрощеного семантичного аналізу. Далі розробники вказують: «перш ніж надавати матеріальні блага, їх треба створити». Зазначене речення є просто публічним визнанням про вкрай слабку методичну озброєність розробників, про повне нерозуміння суті сучасних процесів розвитку, про дивне незнання того, що саме ними продемонстровано пасаж вже давно відкинутий, оскільки завдяки такій ідеології сучасний світ і має зараз значні накопичені проблеми щодо свого розвитку. На жаль, слід відзначити, що на продемонстрованій розробниками теоретико-методичній базі (на прикладі цілевстановлення) стратегії розвитку області і неможливо з'явитись. Щодо змісту власне формулювання «бачення майбутнього» (стор. 18). Необхідно відзначити, що розробники проігнорували наступне. По-перше, Методичні рекомендації визначають «стратегічне бачення» як різносторонній погляд на розвиток регіону. Чи багато «різносторонності» в запропонованому в Стратегії формулюванні: «Бачення майбутнього. Зручна і комфортна для життя та ведення бізнесу територія»? Виникає питання: а що, ніхто в області не буде в майбутньому працювати в державних галузях, не буде вчити, лікувати, нести міліцейську службу і, взагалі, працювати в місцевій виконавчий владі, в органах місцевого самоврядування тощо? Ми що пропонуємо «роздержавити» на 100 % все життя в області? Чому ж йдеться лише про ведення бізнесу? Оце так «різносторонність»! По-друге, застосування слова «територія» свідчить про глибоке нерозуміння соціально-культурних засад розвитку. Коли забувають про «громаду» - залишається «населення», а коли вже забувають, навіть, про «населення» - залишається «територія». І не є виправданим застосування принаймні, в аксіологічному контексті, поняття «територія», яке культивується в наукових дисциплінах економічної географії. Щодо «стратегічних цілей» розвитку області. Зрозуміло, що за умов застарілої та збіднілої теоретико-методичної бази побудови Стратегії визначення «стратегічних цілей» розвитку області є слабким за якістю. Навіть при частковому урахуванні попередніх зауважень (від травня 2008 року) щодо цього підрозділу Стратегії. Дійсно, якщо розглянути всі чотири визначених стратегічних цілі у взаємопов'язаності: Стратегічна ціль І - Розвиток галузей економіки, підвищення конкурентоспроможності області; Стратегічна ціль II - Людський розвиток, підвищення якості життя населення; Стратегічна ціль III - Розвиток системи послуг населенню, якісної інфраструктури життєзабезпечення; Стратегічна ціль IV - Збереження та раціональне використання природних ресурсів. то з'ясується дуже значна крос-кореляція (взаємне поглинання) між окремими цілями (наприклад між І, III та IV цілями або ж між II та III цілями). Зазначене не потребує великих коментарів через його очевидність. А відповідь розробників (див. стор. 39 Таблиці врахування зауважень, пропозицій та доповнень) стандартів ISO стосується іншого аспекту питання. Через вищезгадане потребує доопрацювання змістовна частина по кожній з чотирьох «стратегічних цілей» (сторінки 18 та 19 тексту Стратегії, а також і схема на сторінці 20). Щодо представлення складових структури Стратегії в її тексті. Зауваження, що стосуються структури Стратегії, залишились майже не врахованими порівняно з її попередньою редакцією. По-перше, немає підзаголовку «проблеми» в 2-х підрозділах (стор. 115, 119). Тобто, слід розуміти, що у нас немає проблем щодо збереження та розвитку мінерально-сировинних ресурсів. Особливо дивує, що в нашому регіоні, на думку розробників Стратегії, немає проблем і у сфері збереження лісових ресурсів. По-друге, також у 2-х підрозділах відсутній підзаголовок «стан і тенденції розвитку» (стор. 101, 126). Хіба розробники не мають уявлення щодо реального стану справ у сфері «надання якісних публічних послуг населенню через удосконалення системи управління» (операційна ціль 3.1)? А як же ж по іншому можна розуміти відсутність вищезгаданого підзаголовку? Теж саме стосується і «розвитку земельних відносин та землекористування» в частині стану і тенденцій розвитку в даній сфері. По-третє, ігнорується зауваження щодо наявності у 6-ти підрозділах різноманітного формулювання першого підзаголовка «стан і тенденції розвитку». Розробники Стратегії констатують: «Стосовно різного формулювання першого підзаголовка, то не для всіх підрозділів припустимо формулювання «стан і тенденції розвитку», наприклад: «стан, рівень використання» стосується природних ресурсів, а «стан і причини» - процесу підтоплення». Частково з цим твердженням можна погодитися, але краще було б використати таки формулювання: «стан, тенденції використання» - щодо природних ресурсів, «стан і тенденції» - щодо процесу підтоплення». Тому що саме тенденції слід аналізувати при розгляді будь-якого явища у процесі стратегічного планування. По-четверте, в підрозділі «Рекреаційні ресурси» (складова частина Операційній цілі 4.1) на сторінці 122 розробники Стратегії наводять речення: «Пріоритети, завдання і заходи у сфері розвитку та використання рекреаційних ресурсів розкрито в розділі «Операційна ціль 1.6». Що ж виходить - операційні цілі 4.1 та 1.6 тотожні, чи поглинають одна одну? Ця помилка є наслідком системних помилок у питаннях цілевстановлення, на які вже неодноразово вказувалось розробникам Стратегії, але як то кажуть «а віз і нині там». По-п'яте, особливого коментарю потребує змістовна частина підрозділів «очікувані результати». Насамперед слід підкреслити загальні висновки за цією позицією: 20 % розділів зовсім не мають підрозділу «очікувані результати»; у понад 50 % розділів очікувані результати сформульовані загальними фразами та штампами таким чином, що проконтролювати процес досягнення цих результатів просто неможливо, проте прозвітувати про виконання певних завдань (іншими словами пустити пил в очі) досить просто. Це, що стосується висновків. Між тим необхідно вказати на низку конкретних прикладів. Перший приклад. Здається неймовірним, але до складу розділів, котрі не мають підрозділу «очікувані результати», увійшли саме ті розділи, які є ключовими для всієї Стратегії -- тобто розділи, присвячені інвестиційно-інноваційним трансформаціям. До речі, доцільно (грамотно у правовому контексті) користуватись поняттями, які закріплені в Законах України. Слід зауважити що словосполучення «інвестиційно-інноваційний» не є таким. Законодавчо визначеною є «інноваційна діяльність». До цього відносяться, наприклад, розділ 1.1.1. «Підвищення рівня інвестиційної привабливості» (стор. 21) та розділ 1.1.2. «Розвиток науково-інноваційної діяльності» (стор. 24), які входять до Операційної цілі 1.1 «Підвищення рівня інвестиційної привабливості, розвиток науково-інноваційної діяльності, активізація зовнішньоекономічних відносин». Якщо такий недолік притаманний ключовим розділам, то на що можна сподіватися, розглядаючи інші розділи Стратегії. А висновок, який з цього питання сам собою напрошується, можна зробити такий - Стратегія не розкриває та не спрямована на інноваційній розвиток регіону, а містить тільки декларативні положення. Другий приклад. Очікувані результати щодо досягнення Операційної цілі 2.1 «Підвищення рівня та якості життя населення, задоволення потреб громадян» сформульовані наступним чином (стор. 82): «Внаслідок зростання доходів населення очікується підвищення його споживчої активності, що забезпечить гідний рівень життя населення та стимулюватиме до трудової і підприємницької активності». Чи можна цю фразу віднести до категорії очікувані результати? Встають закономірні питання: - на скільки зростуть доходи населення? - на скільки очікується підвищення споживчої активності населення? - що означає гідний рівень життя? При цьому, в самому розділі «Операційна ціль 2.1» (див. стор. 80-82) немає навіть натяків щодо аналізу та прогнозування інфляційних процесів, йдеться виключно про поступове підвищення заробітної платні і на цьому здійснюються глобальні прогнозні висновки. Третій приклад. Щодо розділу 2.3.1. «Забезпечення охорони здоров'я». Як можна прокоментувати такий очікуваний результат (стор. 98): «Рівень забезпечення ліжковим фондом ймовірно збільшиться до 110-114 од на 10 тис. населення». «Ймовірно збільшиться»! Це що, очікуваний результат? Не кажучи вже про те, що рівень забезпечення ліжковим фондом не є вирішальним показником для оцінки стану та, насамперед, якості охорони здоров'я. Суть питання знаходиться в рівні забезпеченості «ліжка» лікарськими препаратами, обладнанням тощо. Четвертий приклад. Щодо розділу «Операційна ціль 3.2. «Реформування житлово-комунального господарства. Водозабезпечення. Впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій». На стор. 108 в підрозділі «очікувані результати» наведена фраза: «Оцінку ступеня досягнення очікуваних результатів наведено у додатку 2». І що ж наведено у додатку 2? У додатку 2 можна побачити, що у 2010-му та 2015-му роках рівень оплати населенням послуг водопостачання та водовідведення, теплопостачання та утримання житла буде становити 100 %. Проте у цьому ж додатку ми бачимо, що цей рівень (100 %) буде досягнутий ще в 2007-му році. А зараз який рік? - 2008-ий. Маємо ми рівень оплати в 100 %? Яку оцінку можна дати таким очікуваним результатам? Кому вона така потрібна? П'ятий приклад. У підрозділі «очікувані результати» розділу «Операційна ціль 4.3. Захист територій від підтоплення» (див. стор. 140) вказується про те що: «Заходи, що намічаються Схемою, передбачається здійснити в період з 2006 по 2015 роки». Це теж очікувані результати? Це як у Е. Бронштейна, який декларував заміну конкретних результатів роботи процесом щодо їх можливого досягнення. Проте розробники Стратегій пішли ще далі - вони замінюють результати вже не процесом, а часовими рамками цього процесу. Такі собі «Бернштейни у квадраті». Та й знову ж таки, до чого тут 2006 рік? Шостий приклад. Щодо підрозділу «очікувані результати» розділу «Операційна ціль 1.3. Розвиток високопродуктивного агропромислового виробництва та зрошуваного землеробства». На стор. 51 вказується: «Параметри оптимального міжгалузевого балансу сільськогосподарської продукції і продовольства Херсонської області до 2015 року подано в додатку 29». Про те у самому додатку 29 ніякого розподілення за роками не знаходиться. Далі на стор. 52: «У період до 2015 року за таким сценарієм відбудеться підвищення урожайності багатьох сільськогосподарських культур і поновлення обсягів виробництва продукції й утримання худоби на рівні 1990 р. (додатки 30-31)». Але ж в додатках 30 та 31 немає рівня 1990 року, проте є рівень 1995-го. Також, слід прокоментувати відношення розробників Стратегії до ще одного зауваження, яке стосується відсутності ознаки мети при формулюванні Стратегічної цілі 3 «Послуги населенню. Якісна інфраструктура життєзабезпечення». Розробники Стратегії врахували це зауваження та виклали Стратегічну ціль 3 в наступній редакції «Розвиток системи послуг населенню, якісної інфраструктури життєзабеспечення», але ж, як виявилося, врахували частково. Що мається на увазі? Здійснивши відповідні правки у розділі II (стор. 19) та на Схемі (отор. 20), розробники Стратегії чомусь забули, що відповідні правки необхідно зробити ще й в Змісті Стратегії (стор, 3) та в Показниках оцінки реалізації Стратегії (стор. 144). Здавалося б, що це є дрібний недоробок, але - це можна кваліфікувати як загальне залишкове відношення до всього процесу розробки Стратегії та забезпечення її якісного змісту. Існує коло окремих, чутливих щодо розвитку Херсонської області, проблемних питань, які необхідно було б відобразити в Стратегії (наперед слід зауважити, що йдеться саме про формат узагальненим, який прийнятий розробниками для Стратегії й не йдеться про підміну формату Стратегії форматом Програми). В яких фрагментах тексту документу це зробити, на якому рівні узагальнення, в який термін тощо, все це є прерогативою розробників Стратегії. До переліку проблемних питань можна віднести наступні: - здійснення протягом 2008 - 2009 років повної інвентаризації майна (будівель, приміщень тощо) територіальної громади області; у підсумку розробка пропозицій щодо використання наявних можливостей; для реалізації інвестиційних інноваційних програм, а також для повного задоволення потреб органів місцевого самоврядування (обласної ради), інших адміністративних органів у службових приміщеннях; - протягом 2008 року з переходом на 2009 рік здійснити подальші кроки щодо передпроектиих робіт, необхідних експертиз, узгодження намірів інвесторів тощо, відносно спорудження нового морського порту у західній частині Джарилгацької затоки в с. Лазурний (порт «Новий»); - перебороти всі обставини, які заважають організації перевезень (на рівні регулярних рейсів та відшукати можливості їх реалізації в аеропортах м. Херсона, м. Скадовська, м. Геиічеська; в тому числі оцінити можливості виходу на ринок перевезень у новій моделі перевезень авіакомпаніями-дискаунтерами (Low-Cost) зазначених аеропортів; - вирішити завдання щодо передачі Херсонської ТЕЦ до комунальної власності з подальшою її реконструкцією; забезпечити поступовий перехід з теплогенерації до електрогенерації; - в напрямку утилізації твердих побутових відходів передбачити будівництво заводу з утилізації твердих побутових відходів; - довести цо реалізації проекти у пріоритетних напрямах діяльності технологічного парку «Текстиль», насамперед, побудовані на ідеях міжгалузевої кооперації підприємств агропромислового комплексу та текстильної промисловості; - передбачити конкретні оцінки щодо промислового освоєння рудних та нерудних копалин (освоєння відповідних родовищ) області, довести їх рівень до рівня завдань на техніко-економічне обґрунтування, оцінок вартості тощо з огляду активної інвестиційної інноваційної діяльності; - забезпечити використання технології неділової деревини різних порід дерев після їх планової вирубки, створивши відповідне промислове підприємство; - виконати завдання щодо створення товариств мисливців та рибалок на інвестиційній основі відповідно до сучасного законодавства; - реалізувати природозахисний рекреаційний проект біля морського порту м. Скадовська через намив відповідної території; - в межах інноваційної діяльності досягти повної реалізації базових проектів у масштабі всієї області щодо електронного документообігу, цифрового електронного підпису, насамперед, в завданнях електронного управління у тому числі місцевого електронного управління; - в межах Стратегії виконати комплексну розробку (розглянути у взаємопов'язаності) низку важливих галузевих програм (на сьогодні зазначені напрями діяльності знайшли відображення у Стратегії, але на різних рівнях їх пророблення та й відокремлено одна від одної, а не комплексно), серед них: Програма водозабезпечення; Програма масового житлового будівництва у містах і сільський місцевості; Програма освоєння рекреаційних територій; Програма риборозведення. До розділу ІІІ «Етапи та механізми реалізації Стратегії розвитку Херсонської області до 2015 року».
Щодо індикаторів досягнення цілей розвитку (cтop. 143-145). Пропоновані в Стратегії індикаторі здатні слугувати лише виконанню аналізу стану справ, але не забезпечують виконання завдань щодо прогнозування розвитку. Тим більше вони не складені у важелі керування розвитком (важелі керування процесом виконання завдань Стратегії), що зрозуміло за умов відсутності макроекономічної моделі регіонального розвитку. Зазначене завдання (щодо моделі) повинно бути введене до завдань Стратегії та до переліку основних інструментів її реалізації, і виконуватись як першочергове. Чим же можна пояснити думку розробників Стратегії (щодо макроекономічної моделі) такого змісту «...модель не може бути застосована в цілому для області. Вона припустима для розвитку окремого виду економічної діяльності, зони» (див. Таблицю урахування зауважень, пропозицій та доповнень, стор. 41)? Можливо лише слабкою підготовкою і стійким небажанням працювати. Щодо нормативно-правового забезпечення (стор. 145). Розробники Стратегії ігнорують наступне: замість непов'язаного зі структурою Стратегії переліку нормативно-правових актів потрібно надати перелік відповідно до «стратегічних цілей» Стратегії, який може містити також і загальну для всієї Стратегії частину. Але ж лише таким чином можна знати стан справ щодо нормативно-поавового забезпечення кожної цілі та в разі необхідності (а вона існує і сьогодні) завчасно вживати заходи щодо його покращення. На сьогодн, в документі чомусь йдеться тільки про нормативно-правове забезпечення податкової, бюджетної, фінансової й банківської сфери та структурної перебудови соціального захисту і інноваційної та інвестиційної активності. При всій важливості зазначених складових вони не є повними для реалізації Стратегії. Викликає подив те, що в Таблиці урахування зауважень, пропозицій та доповнень (стор. 41) вказується, що вищенаведені пропозиції враховані. Необхідно зауважити, що недоліки технічного характеру (помилки, неточності інше) продовжують мати місце в тексті Стратегії в помітному обсязі. Слід відмітити також моральну сторону питання щодо, змісту Таблиці урахування зауважень, пропозицій та доповнень. Як відноситись до ситуації коли, принаймні, у 25 випадках відмітка «Враховано» є обманною (в тій або іншій формі). Чого варта Таблиця і такі розробники. |
|
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||
| |
||||||||||||||||||||
